Свірж

 
Село Свірж із казковим замком розташоване на мальовничій дорозі Бібрка - Перемишляни. Сюди кожні півгодини зі Львова (автостанція на вул. Зеленій) ходять маршрутки "Львів - Бібрка - Перемишляни". Свірзький замок, що розташований на пагорбі з назвою Белз в оточенні ставків і боліт привертає увагу не лише мандрівників. Ще в радянські часи від став відомим об'єктом кінозйомок (тут знімався фінал Д'Артаняна і трьох мушкетерів), а Союз архітекторів у свій час його облюбував для будинку відпочинку.
 
Перша згадка про Свірж пов'язана з його відвіданням польським королем Владиславом ІІ. З документів відомо, що у 1443 році власником села був Миколай Романовський, а у 1456 році - Мартин Романовський. Перші згадки про замок у Свіржі відносяться до 1484 та 1492 років. Скоріш за все йдеться про оборонні споруди, від яких залишилися руїни вежі на декілька десятків метрів на північний схід від сучасного замку. Вежа п'ятикутна, має два яруси і 6 метрів заввишки.

 
 
З початку XVI століття Свірж займає важливе стратегічне положення на шляху зі Львова на небезпечний південний схід. Розквіт поселення пов'язано із місцевими шляхтичами братамиСвірзькими, які відносилися до гербу в дивною назвою "Шалава". Можливо вони й побудували на кам'яному пагорбі лівого берега річки замок, якій спочатку був одноповерховим, прямокутним в плані розміром 52 х 25 метрів і мав дві оборонні вежі. Крім руїн оборонної вежі від первинного замку збереглися стіни нижніх ярусів і табличка над головним порталом "1530", що, напевне, свідчить про час однієї з перебудов. Свірзькі переплановують поселення на справжнє місто з Ринковою площею і відповідним розташуванням вулиць.
 
Рід Свірзьких володів поселенням до середини XVII століття, після чого воно на півтора століття перейшло у власність графів Центерів. Галицький каштелян Олександр Цетнер перебудував замок, значно розширивши його у південному напрямку. Оновлена твердиня постала прямокутною в плані і була розпланована в двох рівнях. Верхній поверх замку був парадним, нижній - господарським. Верхній замковий двір з півночі і сходу оточують одноповерхові корпуси з підвалами, а з півдня - двоповерхові. У південній частині верхнього двору - дві прямокутні оборонні вежі. Вежі фланкують і укріплені центральні частини південного і північного фронтів замку.
 
З боку ставка до верхнього двору примикає нижній двір, який по периметру оточений одноповерховими корпусами з підвалами. Тут розміщалися стайні і різні господарські приміщення. Двір має окремий в'їзд і з'єднаний з парадним двором сходами.
 
В центрі східної стіни замку розташована в'їзна вежа, до якої веде дерев'яний міст, перекинутий через глибокий вирубаний в скелі глибокий і широкий рів.

 
Браму прикрашає шикарний портал з надписами і гербами.

 

Родзинка декору замку - барельєф із зображенням грифону на південно-східній вежі:

 

 
Напроти головного входу до замку на території колишнього замкового парку розташований Успенський костел, збудований у 1546 році на місце старого дерев'яного. Від південно-західної вежі замку до костелу вів підземний хід. На жаль, колишній костел зіпсований до невпізнанності: зверху добудовано баню, а сам храм пофарбовано у салатовий колір.
 

У 1648 році замок захопили і зруйнували козаки Б.Хмельницького. Після того фортеця була ґрунтовно перебудована Олександром Цетнером. Саме тоді окремі елементи замку отримали барокове оформлення. Автором перебудови вважають генерала артилерії і фахівця з бойових укріплень Павла Гродзинського, який в той час будував арсенали у Львові. Однак додаткове укріплення твердині не зробило її неприступною: у 1672 році замок захопили турки. Однак, через три роки він успішно витримав облогу татар і захистив гарнізон і шляхту, що втікала до Свіржа з Поморянського замку.

 
З початку ХІХ століття замок часто змінював власників. У другій половині століття ним володів Валер'ян Чайковський, який здійснив грунтовну реставрацію замку. У 1907 році замок придбав майбутній генерал польської армії граф Роберт Лямезан Салінс. Під час Першої світової замок постраждав від обстрілу російської артилерії і пожежі. З 1919 по 1926 роки Лямезан Салінс відреставрував замок, про що свідчить табличка над в'їзним порталом. Останній раз замок реставрували у 1975 - 1983 роках.
 
За легендою, стрибаючи з третього поверху цього будинку, Д'Артанян відбив собі яйця:
 
Замкові підземелля?
 
Трохи внутрішнього подвір’я:
 
Ренесансне вікно:

Замок з півдня:
 
Стара будівля в центрі села:
 
Ще пару поглядів на замок:
 
скачать dle 11.1смотреть фильмы бесплатно
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail:
Код:
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Введіть код:
НАШІ ЕКСКУРСІЇ
   Якщо подрожувати з Києва дніпропетровською трасою до Кременчука, чи далі на південь, недалеко за широким гирлом Сули, що є кордоном Черкаської та Полтавської областей, радив би зробити невеличку зупинку в селі Іванівка Семенівського району. Знаходиться село трохи в Продовження
  Вся серія “Львів непопсовий” завдячує двом моїм відкриттям, вже згаданому раніше будинку на Жовківській рогатці та атракції, про яку піде мова сьогодні. Що цікаво, свого часу, побачивши зображення цієї ренесансної вежі у Романа Бречка чи то на малюнку у першому виданні Продовження
 Пробій — один з небагатьох карпатських водоспадів, до якого не треба далеко їхати: знаходиться він у самому серці м. Яремче. Дорогою на яремчанський ярмарок ви обов’язково пройдете вузьким мостом, під яким гуде Пробій – чи не найповноводнійший Продовження